Координати: 48°13′25″ пн. ш. 16°22′42″ сх. д. / 48.223694444444° пн. ш. 16.378472222222° сх. д. / 48.223694444444; 16.378472222222

Віденська порцеляна Аугартен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віденська порцеляна Аугартен
Дата створення / заснування 1923
Логотип
Зображення
Сфера роботи porcelain manufactured
Країна  Австрія
Організаційно-правова форма GmbH & Co. KG
Розташування штаб-квартири Відень
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Віденська порцеляна Аугартен у Вікісховищі

48°13′25″ пн. ш. 16°22′42″ сх. д. / 48.223694444444° пн. ш. 16.378472222222° сх. д. / 48.223694444444; 16.378472222222

Віденська мануфактура Аугартен, що розташована в колишньому палаці доби бароко.

Віденська порцеляна Аугартен — відома в Європі порцелянова мануфактура з Австрії.

Історія створення і існування

[ред. | ред. код]

Фактично порцелянова мануфактура у Відні виникла другою в Європі після Мейсена.

Початковий період

[ред. | ред. код]

25 травня 1718 року австрійський імператор Карл VI видав указ про особливі привілеї Клаудіусу Інночентусу дю Парк'є (Claudius Innocentus du Parquier)на право монопольного виробництва порцеляни в імперії. Цей період виробництва австрійської порцеляни тепер називають " періодом дю Парк'є ". Мануфактуру розташували в передмісті столиці. Колишнє розташування мануфактури відбилося в сучасній назві вулиці — Porzellangasse. Вироби " періоду дю Пак'є " мали риси пізнього бароко.

Австрійська імператриця Марія Терезія

Карл VI не мав спадкоємців чоловічої статі і видав наказ про право наслідувати трон жінкою. Так і сталося. Після його смерті трон посіла Марія Терезія.

В добу рококо

[ред. | ред. код]

В часи імператриці Марії Терезії (1740–1780)приватна фірма переведена під імператорську руку і отримала назву « Імператорська державна мануфактура Відня.» З тих часів тавром продукції став герб правлячої династії Бабенбергів. Відень був одним з європейських центрів стилю рококо, що і видбилося на стилістиці виробів.

Мануфактура в 19 ст.

[ред. | ред. код]

Відень довго дотримувався стилістики бароко і рококо, тому класицизм мав обмежений вплив. Стилістику класицизму в порцеляні відтворював Конрад Зоргель фон Зоргенталь. Наполеонівські війни в Європі поставили віденську мануфактуру на межу зникнення. Полегшення прийшло після 1814 року, коли саме в Відні зібрались монархи — переможці для вирішення долі повоєнних держав (Віденський конгрес).Конгрес тривав довго, і монархи залюбки приїздили на порцелянову мануфактуру. Уряд Австрії дарував вироби мануфактури вельможним візітерам, а виробництво отримало могутній поштовх для розвитку. В 19 столітті славу віденської порцеляни підтримували твори художників Андреаса Баумгартнера, Олександра Лоу, Франца фон Лейтнера тощо. Але завод не витримав конкуренції з порцеляновими заводами (як іноземними, так і в імперії)і його зачинили у 1864 р.

Відновлення

[ред. | ред. код]

Мануфактура відновлена у 1923 р.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Reinhard Engel, Marta Halpert: Luxus aus Wien II. Czernin Verlag, Wien 2002. ISBN 3-7076-0142-0
  • Waltraud Neuwirth: Die Wiener Porzellan- Manufaktur Augarten. Jugend u. Volk, Wien (1996). ISBN 3-224-18867-7
  • Waltraud Neuwirth: Wiener Porzellan. Original, Kopie, Verfälschung, Fälschung. Jugend u. Volk, Wien. (1996) ISBN 3-224-18867-7
  • Waltraud Neuwirth: Porzellan aus Wien. Von du Paquier zur Manufaktur im Augarten. Jugend u. Volk, Wien (1992) ISBN 3-8113-6084-1
  • Waltraud Neuwirth: Wiener Porzellan. 1744–1864. Neuwirth, Wien (1983). ISBN 3-900282-11-0
  • Wilfried Seipel (Hg.): Weißes Gold aus Europa. Ausstellungskatalog, Kunsthistorisches Museum. Wien (1997). ISBN 3-900325-79-0
  • Wilhelm Siemens: Impulse — Europäische Porzellanmanufakturen als Wegbereiter internationaler Lebenskultur. Zweckverband Dt. Porzellanmuseum, (1995). ISBN 3-927793-43-4

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]